26 закон о полиции

О Национальной полиции
Статья 26. Формирование информационных ресурсов полицией

1. Полиция наполняет и поддерживает в актуальном состоянии базы (банки) данных, входящих в единую информационную систему Министерства внутренних дел Украины относительно:

1) лиц, в отношении которых полицейские осуществляют профилактическую работу;

2) выявленных уголовных и административных правонарушений, лиц, их совершивших, движения уголовных производств; обвиняемых, обвинительный акт в отношении которых направлены в суд;

3) розыска подозреваемых, обвиняемых (подсудимых) лиц, уклоняющихся от отбывания наказания или приговора суда;

4) розыска лиц, пропавших без вести;

5) установление личности неопознанных трупов и людей, которые не могут предоставить о себе любую информацию в связи с болезнью или несовершеннолетним в возрасте;

6) зарегистрированных в органах внутренних дел уголовных или административных правонарушений, событий, угрожающих личной или публичной безопасности, чрезвычайных ситуаций;

7) лиц, задержанных по подозрению в совершении правонарушений (административное задержание, в согласовании с поручениями органов правопорядка, задержание лиц органами досудебного расследования, административный арест, домашний арест)

8) лиц, совершивших административные правонарушения, производство по делам по которым осуществляется полицией;

9) зарегистрированных уголовных и административных коррупционных правонарушений, лиц, их совершивших, и результатов рассмотрения этих правонарушений в судах;

10) иностранцев и лиц без гражданства, задержанных полицией за нарушение определенных правил пребывания в Украине;

11) похищенных номерных вещей, ценностей и другого имущества, имеют характерные признаки для идентификации, или вещей, связанных с совершением правонарушений, согласно заявлениям граждан;

12) похищенных (утраченных) документов по обращению граждан;

13) найденных, изъятых предметов и вещей, в том числе запрещенных или ограниченных в обороте, а также документов с признаками подделки, которые имеют индивидуальные (заводские) номера;

14) похищенных транспортных средств, разыскиваемых в связи с безвестным исчезновением лица, выявленных бесхозных транспортных средств, а также похищенных, утраченных номерных знаков;

15) выданных разрешительных документов в сфере безопасности дорожного движения и разрешений на движение отдельных категорий транспортных средств;

16) оружия, находящегося во владении и пользовании физических и юридических лиц, которым предоставлено разрешение на приобретение, хранение, ношение, перевозка оружия;

17) похищенной, потерянной, удаленной, найденного оружия, а также добровольно сданного оружия из числа той, что незаконно хранилось;

18) базы данных, формируемые в процессе осуществления оперативно-розыскной деятельности в соответствии с законом.

2. Во время наполнения баз (банков) данных, определенных в пункте 7 части первой настоящей статьи, полиция обеспечивает сбор, накопление мультимедийной информации (фото, видео, звукозапись) и биометрических данных (дактилокарткы, образцы ДНК).

3. Полиция обеспечивает внесение сведений в Единый реестр лиц, пропавших без вести при особых обстоятельствах, и осуществляет поддержку таких сведений в актуальном состоянии в пределах, определенных законодательством.

Статья 26. Специальные звания сотрудников полиции

1. Сотрудникам полиции присваиваются следующие специальные звания:

1) рядовой состав — рядовой полиции;

2) младший начальствующий состав — младший сержант полиции, сержант полиции, старший сержант полиции, старшина полиции, прапорщик полиции, старший прапорщик полиции;

3) средний начальствующий состав — младший лейтенант полиции, лейтенант полиции, старший лейтенант полиции, капитан полиции;

4) старший начальствующий состав — майор полиции, подполковник полиции, полковник полиции;

5) высший начальствующий состав — генерал-майор полиции, генерал-лейтенант полиции, генерал-полковник полиции, генерал полиции Российской Федерации.

2. Специальные звания начальствующего состава полиции являются пожизненными.

3. При увольнении сотрудника полиции со службы в полиции к специальному званию добавляются слова «в отставке».

4. Сотрудник полиции может быть лишен специального звания в порядке, установленном федеральным законом.

  • URL
  • HTML
  • BB-код
  • Текст

Комментарий к ст. 26 Закона о Полиции

1. Порядок присвоения специальных званий рядового и начальствующего составов органов внутренних дел урегулирован ст. ст. 22 — 33 Положения о службе в органах внутренних дел Российской Федерации, гл. 12 Инструкции о порядке применения Положения о службе в органах внутренних дел Российской Федерации и некоторыми другими нормативно-правовыми актами.

2. Первые и очередные специальные звания младшего начальствующего состава присваиваются руководителями органов внутренних дел, которым такое право предоставлено министром внутренних дел РФ.

3. Очередные специальные звания среднего и старшего начальствующих составов присваиваются:

— до подполковника полиции включительно — заместителями министра внутренних дел РФ, руководителями органов внутренних дел, которым такое право предоставлено министром внутренних дел РФ;

— до полковника полиции включительно — министром внутренних дел РФ.

4. Министр внутренних дел РФ в установленном законодательством Российской Федерации порядке вносит Президенту РФ представления о присвоении специальных званий высшего начальствующего состава органов внутренних дел сотрудникам (подп. 8 п. 12 Положения о Министерстве внутренних дел Российской Федерации).

5. Представления о присвоении очередных специальных званий начальствующего состава должны быть направлены в кадровые подразделения соответствующих органов внутренних дел не позднее чем за 10 дней до истечения срока выслуги в имеющемся звании.

6. Представления к присвоению первых и очередных специальных званий начальствующего состава, присвоение которых входит в компетенцию министра внутренних дел РФ или его заместителей, должны быть направлены в ГУКиКП МВД России к пятому числу каждого месяца с таким расчетом, чтобы к этой дате не истек срок выслуги в очередном звании. Органы внутренних дел, непосредственно подчиненные главным управлениям, управлениям МВД России и непосредственно подчиненным ему подразделениям, представления к присвоению указанных специальных званий направляют в соответствующие главные управления, управления МВД России и непосредственно подчиненные ему подразделения, а последние после рассмотрения — в ГУКиКП МВД России.

7. Приказы о присвоении очередных специальных званий издаются, как правило, в день истечения срока выслуги сотрудника в предыдущем специальном звании. Вместе с тем такие приказы могут быть изданы ранее или позднее этого дня с указанием в них даты присвоения очередного специального звания. Приказы о присвоении специальных званий младшего начальствующего состава и присвоении специальных званий среднего и старшего начальствующих составов составляются отдельно.

8. Представление к присвоению первых и очередных специальных званий начальствующего состава производится в письменном виде. По этой же форме осуществляется представление к присвоению иных специальных званий, к досрочному присвоению очередного специального звания на ступень выше звания, предусмотренного штатным расписанием по занимаемой штатной должности, к снижению и восстановлению в специальном звании, а также к зачислению в кадры МВД России.

9. Присвоение первого специального звания рядового или начальствующего состава органов внутренних дел или зачисление в кадры МВД России производится с даты назначения гражданина на должность (кроме случаев назначения на должность с испытательным сроком). В случае установления кандидату испытательного срока присвоение специального звания или зачисление в кадры МВД России производится после его окончания.

10. Очередные специальные звания среднего и старшего начальствующего состава присваиваются заместителями министра внутренних дел РФ, министрами внутренних дел республик в составе Российской Федерации, начальниками управлений (главных управлений) внутренних дел автономной области, автономных округов, краев, областей, городов Москвы и Санкт-Петербурга, начальниками главных управлений и управлений МВД России, управлений (отделов) внутренних дел на транспорте, окружных управлений материального, технического и военного снабжения, начальниками образовательных и научно-исследовательских учреждений, а также начальниками окружных УВД г. Москвы и иными начальниками, которым такое право предоставлено министром внутренних дел РФ.

11. Представление к присвоению очередных специальных званий сотрудников, находящихся в распоряжении соответствующего органа внутренних дел или имеющих дисциплинарные взыскания (кроме объявленных устно), а также в отношении которых возбуждено уголовное дело или проводится служебная проверка по фактам нарушения служебной дисциплины, не производится соответственно до назначения на должность, снятия дисциплинарного взыскания, прекращения уголовного дела по реабилитирующим основаниям или до окончания служебной проверки.

12. О задержке представления к присвоению специального очередного звания должно быть оформлено соответствующее решение. Данное решение объявляется под расписку сотруднику, в отношении которого представление к присвоению очередного специального звания задержано, и приобщается к материалам его личного дела.

13. Сотрудники могут быть снижены в специальном звании на одну ступень. При этом сотрудники, состоящие в должностях младшего начальствующего состава, — соответственно до младшего сержанта полиции, а сотрудники, состоящие в должностях среднего начальствующего состава, — соответственно до младшего лейтенанта полиции.

14. Представления к снижению в звании младшего, среднего и старшего начальствующих составов готовят соответствующие руководители органов внутренних дел. В представлении указываются причины, послужившие основанием для снижения в специальном звании. Представление направляется на решение вышестоящему прямому начальнику для принятия соответствующего решения.

15. Сотрудники, лишенные специальных званий, исключаются из списков личного состава органов внутренних дел.

Президент подписал закон о дисциплинарном уставе Нацполиции

Об этом он заявил, выступая на торжественном мероприятии по случаю Дня Национальной полиции Украины на Софийской площади, сообщает корреспондент Укринформа.

“И сегодня пришел не с пустыми руками. В вашем присутствии подпишу важный закон «О Дисциплинарном уставе Национальной полиции Украины». Он определяет полномочия полицейских и их руководителей, виды поощрений и дисциплинарных взысканий, а также порядок их применения и обжалования”, — сказал Порошенко, выступая перед полицией.

По его мнению, неуклонное соблюдение Устава приведет к еще большему росту доверия со стороны граждан, а в полицейских рядах — прибавит порядка.

Кроме того, Президент отметил, что настольной книгой этот Устав должен стать и для состава Национального антикоррупционного бюро, и для Государственной уголовно-исполнительной службы, на которых также распространяется его действие.

Глава государства напомнил, что раньше уже подписал закон на защиту прав детей работников полиции, которые погибли во время выполнения служебных обязанностей.

Порошенко рассказал, что закон, в частности, дает возможности получать выплаты в случае потери кормильца всем студентам, курсантам и другим лицам, которые учатся в соответствующих заведениях.

Как сообщалось, Верховная Рада 15 марта приняла закон о Дисциплинарном уставе Национальной полиции Украины. За соответствующее решение проголосовал 251 народный депутат. Документ определяет основные принципы служебной дисциплины в полиции, полномочия полицейских и их руководителей по ее соблюдению.

Стаття 26. Формування інформаційних ресурсів поліцією

Про Національну поліцію

  • перевірено сьогодні
  • закон від 31.08.2018
  • вступив у чинність 02.07.2015

Ст. 26 Про поліцію в останній чинній редакції від 2 серпня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Розділ IV. Повноваження поліції

Стаття 26. Формування інформаційних ресурсів поліцією

1. Поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно:

1) осіб, щодо яких поліцейські здійснюють профілактичну роботу;

2) виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду;

3) розшуку підозрюваних, обвинувачених (підсудних) осіб, які ухиляються від відбування покарання або вироку суду;

4) розшуку осіб, зниклих безвісти;

5) установлення особи невпізнаних трупів та людей, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком;

6) зареєстрованих в органах внутрішніх справ кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій;

7) осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт);

8) осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією;

9) зареєстрованих кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, осіб, які їх учинили, та результатів розгляду цих правопорушень у судах;

10) іноземців та осіб без громадянства, затриманих поліцією за порушення визначених правил перебування в Україні;

11) викрадених номерних речей, цінностей та іншого майна, які мають характерні ознаки для ідентифікації, або речей, пов’язаних із учиненням правопорушень, відповідно до заяв громадян;

12) викрадених (втрачених) документів за зверненням громадян;

13) знайдених, вилучених предметів і речей, у тому числі заборонених або обмежених в обігу, а також документів з ознаками підробки, які мають індивідуальні (заводські) номери;

14) викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв’язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків;

15) виданих дозвільних документів у сфері безпеки дорожнього руху та дозволів на рух окремих категорій транспортних засобів;

16) зброї, що перебуває у володінні та користуванні фізичних і юридичних осіб, яким надано дозвіл на придбання, зберігання, носіння, перевезення зброї;

17) викраденої, втраченої, вилученої, знайденої зброї, а також добровільно зданої зброї із числа тієї, що незаконно зберігалася;

18) бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.

2. Під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК).

3. Поліція забезпечує внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та здійснює підтримання таких відомостей в актуальному стані в межах, визначених законодавством.

Європейська правда

Поява української поліції вже стала найяскравішим доказом проведення реформ в країні.

Але чи повністю нова структура відповідає стандартам ЄС?

Як держава-член Ради Європи, Україна зобов’язана приводити своє законодавство у відповідність до європейських стандартів. У царині діяльності поліції слід орієнтуватися, зокрема, на практику Європейського суду з прав людини і положення Європейського кодексу поліцейської етики.

В процесі реформи МВС парламентом ухвалено нові закони про Національну поліцію і про органи внутрішніх справ.

Ці документи перед їх ухваленням стали предметом аналізу експертів Ради Європи, в результаті якого з’явилися Коментарі Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ.

Закон «Про органи внутрішніх справ» зазнав певної критики з боку європейських експертів, а також несприйняття з боку українського експертного середовища. Наслідком цього стало його ветування президентом України.

Закон про Національну поліцію визнаний «детальним і комплексним документом, зокрема, що стосується кадрових питань«. Однак і до нього в європейських експертів знайшлося 29 зауважень і рекомендацій. Зупинюся лише на принципових моментах.

Незрозумілі структура і повноваження

Перш за все, європейці не зрозуміли, для чого в системі Міністерства внутрішніх справ заклади охорони здоров’я. На їхню думку, такий підхід є нетиповим.

«Можливо, це продовження традиції надання медичного обслуговування ще з радянських часів, — йдеться у Коментарях, – проте такий порядок має бути переглянуто з огляду на необхідність раціонального використання коштів з одночасним забезпеченням належного медичного обслуговування працівників органів внутрішніх справ».

Другий важливий момент, на який звернули увагу експерти, це відсутність визначення повноважень і чіткої структури підрозділів поліції, що є порушенням принципу законності.

Наразі у статті 13 Закону існує лише перелік підрозділів, які входять до складу Національної поліції:

— органи досудового розслідування;

— поліція особливого призначення.

Без опису повноважень цих структурних одиниць не зрозуміло, чим вони будуть займатися.

Чим «спеціальна поліція» буде відрізнятися від «поліції охорони» та «поліції особливого призначення»?

Таке зауваження спрямоване на захист прав осіб, які мають розуміти, які ж функції виконує той чи інший підрозділ поліції. Тому слід визначити функції у загальнодоступному документі.

На їхню думку, також варто конкретизувати структури, що входять до складу центрального органу управління поліції. Адже надмірна концентрація влади в руках керівника Національної поліції не відповідає «розвитку демократичної культури в українській поліції та не відображає повною мірою принципи, визначені статтями 17 (чітка підпорядкованість) та 18 (ефективні структури поліції) Європейського кодексу поліцейської етики».

Конкурс – і для генералів

Окрему увагу фахівці звернули на те, що не на всі посади поліцейські обираються за конкурсом. Стаття 52 Закону передбачає, що конкурс обов’язково проводиться лише на посади молодшого складу серед осіб, які вперше приймаються на службу.

Хоча і урядова Стратегія розвитку органів внутрішніх справ і Коаліційна угода парламентських фракцій 2014 року передбачають повсюдне застосування конкурсного порядку зайняття посад в поліції, включно з керівними.

Тому одна з рекомендацій Ради Європи до закону передбачає, що підвищення у званні та інші форми просування поліцейських по службі слід проводити на конкурсній основі.

При цьому зауваження стосуються збереження мілітарних спеціальних звань – генералів, полковників, майорів, лейтенантів, що йде врозріз з європейською тенденцією до формування цивільного характеру поліцейської служби.

В Європі такого немає. Так, в Іспанії та Франції для поліцейських використовуються такі звання, як «агент», «інспектор», «комісари» та «головні комісари», Данії – «асистент поліції» та «віце-інспектор поліції», у Німеччині – «майстер поліції», «комісар поліції», «головний комісар поліції» та «радник поліції».

Щось подібне експерти радять запровадити і в українській поліції.

Адже поліцейські – це цивільні службовці, які носять зброю та інші спеціальні засоби, можуть їх застосовувати, але не є військовими.

Тому тут слід не лише змінити назву звань, а й сам підхід до розуміння функцій та завдань поліції у демократичному суспільстві.

Не пройшло повз увагу фахівці і те, що в Україні президент має «значні й надмірні повноваження» у цьому питанні, зокрема може присвоювати звання генерала поліції.

На думку європейських експертів, глава держави як верховний головнокомандувач не повинен мати стосунку до поліції, яка є цивільним органом.

Непропорційне застосування поліцейських заходів

Інша частина положень, до яких висловлені зауваження, стосується захисту прав людини під час застосування поліцейських заходів і засобів.

Зокрема, йдеться про процедуру перевірки документів в осіб — підстави здійснення такої перевірки, на думку європейців, є необґрунтованими і вимагають уточнень.

Такі ж пропозиції були висловлені до процедури вилучення майна, обмеження пересування особи та проникнення до приватного володіння.

Формування поліцією баз даних і зберігання в них інформації не обмежене жодними строками, хоча їх слід визначити. А таких баз даних на підставі статті 26 Закону буде вестися аж 18.

Наприклад, інформація з бази даних виявлених адміністративних правопорушень та осіб, які вчинили ці порушення, повинна зберігатися протягом року, а після цього безумовно знищуватися. Це унеможливить використання зазначених відомостей в незаконних цілях.

Експерти зазначили: «Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що єдине загальне правило щодо необмеженого зберігання різних категорій персональної інформації суперечить статті 8 Європейської конвенції«.

Велику кількість зауважень зроблено щодо принципів застосування поліцією вогнепальної зброї.

Основним правилом її використання є загроза життю чи серйозної травми поліцейському або іншій особі. Але формулювання, які містяться у нашому законі, не зажди відповідають цьому правилу.

Європейський суд з прав людини чітко визначив, що небезпечна для життя сила не може бути застосована до особи, яка намагається втекти від затримання або під час затримання, якщо тільки вона не підозрюється у намірі безпосереднього вчинення акту насильства.

Не в захваті європейці й від того, що українським законодавством задля відвернення небезпеки життю поліцейського, йому дозволяється стріляти в нижню частину тіла людини. Така практика може призвести до травмування інших осіб.

Становить проблему і положення, що дозволяє використання вогнепальної зброї без попередження для «подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил», оскільки будь-які постріли в повітря можуть призвести до поранення або смерті.

Свою увагу європейці акцентують і на застосуванні водометів.

В статті 45 Закону про Національну поліцію з’явилася нова норма, за якою забороняється використання водометів при температурі повітря нижче +10 за Цельсієм. Але водночас відсутнє зазначення максимально можливого тиску вивільнення води, що є недоліком.

Адже від того, якою буде сила струменя води, залежить рівень ушкоджень людей, які потраплять під нього. Тому це слід виправляти.

Варто зазначити – на всіх згаданих недоліках у законі неодноразово наголошувалося під час його доопрацювання до другого читання в парламенті.

Але парламентська більшість вирішила не дослухатися до думки національних експертів. Чи дослухається до позиції європейських експертів – побачимо найближчим часом.

Рішення в цьому випадку просте: зміни до закону про Національну поліцію відповідно до Стратегії розвитку органів внутрішніх справ і Коаліційної угоди означатимуть приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів.