Ч 3 ст 272

Содержание:

Український юридичний портал

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зо­бов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Численні роботи, що виконуються на виробництві, характеризуються підвищеною небезпекою, оскільки вірогідність настання небезпечної шкоди при їх виконанні набагато вища, ніж при звичайних роботах. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. перелік таких робіт затверджується Державним комітетом з нагляду за охороною праці (див. «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», затверджений наказом Дер­жавного комітету України з нагляду за охороною праці від ЗО листопада 1993 р. № 123 (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 12: Охорона праці в Україні. — С. 247—253). Цей перелік поши­рюється на всі підприємства, установи й організації незалежно від форм власності і видів їх діяльності. До таких робіт належать: підземні роботи на шахтах і рудниках, підземна геологорозвідка, укладання великогабаритних труб у траншеї, роботи на висоті, вантажно-розвантажувальні роботи за до­помогою машин і механізмів, роботи на верстатах з обробки деревини і ме­талів, електрозварювальні роботи та ін.

2. Потерпілим у результаті злочинних діянь, передбачених ст. 272 КК, є працівник виробництва. У випадках заподіяння шкоди стороннім особам відповідальність настає або за службові злочини (наприклад, службова недбалість — ст. 367 КК), або за злочин проти життя і здоров’я особи (статті 119, 128 КК).

3. Діяння є порушенням правил безпеки під час виконання робіт із підви­щеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві. Для вста­новлення суті порушення слід звертатися не лише до переліку робіт із підвищеною небезпекою, а й до спеціальних галузевих правил, що містять організаційно-правові і технічні вимоги безпечного виконання таких робіт на тому або іншому виробництві. Наприклад, у гірничому виробництві — це «Єдині правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим засобом» (М., 1987), «Правила безпеки у вугільних і сланцевих шахтах» (М., 1989), у будівельному — «Будівельні норми і правила, що затверджуються держбудівництвом», у суднобудуванні — «Правила техніки безпеки і вироб­ничої санітарії для суднобудівних і судноремонтних робіт». Окремі роботи з підвищеною небезпекою можуть виконуватися в кількох галузях вироб­ництва, практично на будь-якому підприємстві, в установі, організації. Без­пека таких робіт регулюється спеціальними міжгалузевими правилами (на­приклад, «Правила техніки безпеки при електрозварюванні»).

Порушення правил безпеки може бути допущене шляхом дії (наприклад, використання для кріплення перекриття штреків бракованих стійок) або бездіяльності (наприклад, незабезпечення на висоті безпечними пристосу­ваннями: приймальними площадками, захисними щитами та ін.) або в їх поєднанні (наприклад, направлення робітників на виконання робіт із підви­щеною небезпекою без попереднього обстеження місця цих робіт, складан­ня акта про таке обстеження).

4. Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 272 КК).

Створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків повинне бути реальним, свідчити про виникнення в конкретному виробни­чому процесі або внаслідок його такого небезпечного стану (загрози), коли з необхідністю можуть настати передбачені законом наслідки. Ненастання наслідків може бути пов’язане або зі своєчасним припиненням порушення як самим порушником, так і іншими особами, або за «щасливої випадко­вості» (наприклад, при заваленні конструкції, коли в зоні її падіння нікого не виявилося).

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки — це «заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх вироб­ничих дільниць» (п. 12 постанови ПВСУ «Про судову практику у справах, пов’язаних із порушенням вимог законодавства про охорону праці» від 10 жовтня 1982 р. № 6 (Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. — X.: Одіссей, 2001. — С. 174). Самого тільки вста­новлення значного матеріального та іншого подібного збитку недостатньо для визнання його наслідком аналізованих злочинів. Потрібно, щоб він став результатом порушення правил безпеки на виробництві й супроводжувався створенням загрози життю чи здоров’ю людей або заподіянням їм різних за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. В іншому випадку мова може йти про злочини проти власності у сфері господарської або службової діяль­ності.

5. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок між порушеннями і заподіяною реальною шкодою або можливістю її настання.

6. З суб’єктивної сторони аналізований злочин характеризується необе­режною або змішаною формами вини.

7. Суб’єкт — особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки при ви­конанні робіт з підвищеною небезпекою. Це можуть бути: громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники робіт, інже­нерно-технічні працівники), службовці, рядові робітники.

Уголовный кодекс Украины
Статья 272. Нарушение правил безопасности при выполнении работ с повышенной опасностью

1. Нарушение правил безопасности при выполнении работ с повышенной опасностью на производстве или любом предприятии лицом, которое обязано их соблюдать, если это нарушение создало угрозу гибели людей или наступления иных тяжких последствий или причинило вред здоровью потерпевшего, —

наказывается штрафом от ста до двухсот необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или ограничением свободы на срок до трех лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет или без такового.

2. То же деяние, если оно повлекло гибель людей или иные тяжкие последствия, —

наказывается ограничением свободы на срок до пяти лет или лишением свободы на срок до восьми лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Незалежний громадський портал

На Хмельниччині судитимуть директора товариства за порушення законодавства про охорону праці

Старокостянтинівською місцевою прокуратурою затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за фактом вчинення злочину проти безпеки виробництва, повідомляє прес-служба прокуратури Хмельницької області.

Досудовим розслідуванням, проведеним за процесуального керівництва місцевої прокуратури слідчим відділенням Старокостянтинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в області встановлено, що директор товариства, яке займалось виробництвом продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, порушуючи діюче законодавство про охорону праці, не забезпечив проведення з працівниками інструктажів з питань охорони праці та протиправно допустив їх до виконання трудових обов’язків.

Окрім того, без дозволу відповідних державних органів, він запустив виробничі потужності та не повіривши при цьому технологічне обладнання, допустив експлуатацію технічно-несправного парового котла, в результаті чого у березні 2015 року в приміщенні котельні підприємства у м. Старокостянтинів стався вибух. Внаслідок трагедії загинуло дві людини, які працювали на даному підприємстві.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що керівник вказаного підприємства, в порушення вимог законодавства про працю, не маючи наміру сплачувати до місцевого бюджету податок з доходів фізичних осіб, упродовж 2011-2015 років без відповідного оформлення використовував найману працю понад десяти осіб, а також, маючи реальну можливість здійснювати виплату заробітної плати в повному обсязі та у встановлені строки без затримки, умисно та безпідставно не виплатив заробітну плату чотирнадцятьом працівникам на загальну суму понад 70 тисяч гривень.

Як повідомив керівник місцевої прокуратури Василь Сліпець, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей), ч. 1 ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю), ч. 1 ст. 175 (безпідставна невиплата заробітної плати) Кримінального кодексу України направлено для розгляду до Старокостянтинівського міськрайонного суду.

Довідково: найвища міра покарання за статтями обвинувачення передбачена ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України – обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Злочинні порушення спеціальних правил безпеки праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Порушення вимог безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК).

Основним безпосереднім об’єктом розглядуваного злочину виступають суспільні відносини, пов’язані із забезпеченням безпеки праці під час виконання робіт із підвищеною небезпекою. Додатковим обов’язковим об’єктом злочину є життя та здоров’я особи.

Потерпілими в результаті злочинних діянь, передбачених ст. 272 КК, можуть бути як учасники виробничого процесу, так й інші особи, які не мають до нього відношення.

Якщо у результаті порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою потерпілими виявилися, наприклад, особи, з якими не укладено трудовий договір, або особи, залучені до виконання відповідних робіт шляхом обману чи зловживання довірою, винна особа має підлягати кримінальній відповідальності за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 172(173), 272 КК.

Об’єктивна сторона аналізованого злочину характеризується такими ознаками: 1) діянням — порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві; 2) наслідками у вигляді: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272 КК); заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 272 КК); спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272 КК); 3) причинним зв’язком між діяннями і наслідками; 4) обстановкою вчинення злочину- виконання робіт з підвищеною небезпекою; 5) місцем вчинення злочину — виробництво або будь-яке підприємство.

До робіт з підвищеною небезпекою належать: електрозварювальні, газополум’яні, наплавочні та паяльні роботи; роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках; роботи в зонах дії струму високої частоти, іонізуючого випромінювання, електростатичного та електромагнітного полів; роботи в термічних цехах і дільницях на електротермічних установках підвищеної та високої частоти; виконання газонебезпечних робіт тощо (Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15).

Цілком очевидно, що ст. 272 КК визнає злочином не просто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме порушення тих правил безпеки, які стосуються вказаних робіт.

Дискусійним є питання про те, чи може за ст. 272 КК наставати відповідальність при порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою у зв’язку з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється без передбаченої законом державної реєстрації чи без одержання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню, або з порушенням умов такого ліцензування, а також при зайнятті забороненими видами підприємницької діяльності або діяльності, за яку відповідальність установлено окремими статтями Особливої частини КК. В абз. 1 п. 10 постанови Пленуму на це питання дається ствердна відповідь. Проте правильність такого трактування кримінального закону ВСУ нам видається доволі сумнівною з огляду на таке.

Ми вважаємо, що у випадках порушення правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою, яке спричинило наслідки, передбачені у ст. 272 КК, у зв’язку з підприємницькою діяльністю, яка здійснюється без передбаченої законом державної реєстрації, або при зайнятті забороненими видами підприємницької діяльності, перш за все слід виходити з того, що така діяльність перебуває поза рамками трудового права загалом та поза сферою законодавства про охорону праці зокрема. Адже трудовими правовідносинами є всі суспільні відносини, які врегульовано нормами трудового права748, а незаконна і тим паче злочинна діяльність регулюватися нормами трудового права не може. Не можемо ж ми, наприклад, притягувати до кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати особу, яка налагодила незаконне виготовлення вогнепальної зброї і не виплачує зарплату особам, які працюють на нелегальному виробництві з виготовлення вогнепальної зброї.

Отже, в таких ситуаціях відсутні трудові відносини, а, відповідно, й кваліфікація діянь винної особи за ст. 272 КК навряд чи можлива. Кваліфікуватися ж Відповідне діяння у таких ситуаціях має за відповідною нормою, що передбачає відповідальність за злочин проти життя чи здоров’я особи (статті 119,128 КК).

Порушення правил безпеки може полягати як у вчиненні дій (неправильне влаштування робочих лісів і видача дозволу працювати на них, здійснення робіт без попередньої перевірки наявності людей в зоні дії механізму, робота на несправних механізмах, порушення меж дії механізмів — габаритів, ваги вантажу, висоти тощо), так і у бездіяльності (наприклад, незабезпечення робіт на висоті безпечними пристосуваннями, відсутність розпоряджень про облаштування таких пристосувань, відсутність попереджувальних знаків біля небезпечних зон).

Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце у ході виконання робіт (при виконанні робіт), які спеціальними нормативно-правовими актами визначаються як роботи з підвищеною небезпекою.

За порушення правил безпеки під час виконання окремих видів робіт з підвищеною небезпекою (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах, правил ядерної або радіаційної безпеки) кримінальна відповідальність передбачається ст.ст. 273, 274 КК, які є спеціальними щодо ст. 272 КК.

Місцем вчинення цього злочину є виробництво або будь-яке підприємство. Під виробництвом слід розуміти місце, де відбувається процес створення матеріальних благ — виготовлення промислової продукції, вирощування сільськогосподарських рослин тощо.

Підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних у ч.ч. 1 і 2 ст. 272 КК.

Суб’єкт злочину — спеціальний: ним є особа, яка зобов’язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Це можуть бути фізичні особи, які використовують найману працю, службові особи, технічні службовці, бригадири, працівники, які безпосередньо виконують роботу.

Якщо особа, котра допустила порушення правил, виконувала певну роботу з власної ініціативи чи всупереч забороні адміністрації підприємства, вона підлягає відповідальності за ст. 272 КК і тоді, коли при цьому встановлена вина іншого працівника, який був зобов’язаний контролювати виробничий процес та усунути від робіт з підвищеною небезпекою того, хто не допущений до їх виконання. Якщо таке має місце, діяння особи, яка не попередила порушення, за наявності підстав може бути кваліфіковане за ст. 271 чи ст. 367 КК.

Суб’єктивна сторона розглядуваного злочину визначається психічним ставленням особи до наслідків і характеризується необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 272 КК) є спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків.