Ч 3 ст 86 гпк

Ч 3 ст 86 гпк

1. Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

5. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 86 Цивільного процесуального кодексу України

1. Свідки, спеціалісти, перекладачі, експерти, залучені до участі у справі, витрат у зв’язку з участю у справі нести не повинні. Ці витрати несе сторона, яка заявила відповідне клопотання про виклик цих осіб або проведення експертизи.

2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.

У ст. 143 ЦПК передбачено, що суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Звертаємо увагу на два моменти. По-перше, формальною підставою для призначення експертизи є заява, а не клопотання. Разом з тим вже у ст. 145 ЦПК зазначено, що призначення експертизи є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Тому в даному випадку заяву і клопотання слід вважати синонімами.

По-друге, з такою заявою можуть звертатися не лише сторони, а будь-які особи, які беруть участь у справі. В такому випадку постає питання, хто повинен нести витрати на її проведення, адже у коментованій статті чітко зазначено, що витрати несе сторона.

На наш погляд, у суду не має правових підстав покладати витрати на проведення експертизи на сторону, якщо вона не заявляла клопотання про проведення експертизи. Хто клопотав, той і повинен нести витрати. Тут слід застосовувати аналогію закону.

Особою, яка клопоче про проведення експертизи, слід вважати особу, яка бере участь у справі, і першою заявила відповідне клопотання суду в усній або письмовій формі. Таке клопотання може бути заявлено одночасно із поданням позовної заяви, в попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду справи. Клопотання вирішується судом після з’ясування думки інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому та обставина, що ці особи не заперечують проти призначення експертизи або підтримують таке клопотання, не є підставою для покладення на них витрат, пов’язаних із її проведенням.

Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. Про такий порядок оплати експертизи повинно бути зазначено в ухвалі суду.

Якщо на одній стороні беруть участь кілька співучасників і всі вони заявляють клопотання про проведення судової експертизи, то необхідні витрати несуть усі співучасники порівну. При цьому між ними розподіляється лише половина витрат, якщо клопотання заявлено також і відповідачем.

На практиці виникають ситуації, коли позивач, який повинен був оплатити експертизу відповідно до заявленого клопотання та ухвали суду, не зробив цього. Проте експертиза була проведена і надана суду, який ухвалив рішення на користь позивача. В такому випадку пропонується використати аналогію закону (ч. 3 ст. 88 ЦПК) і стягнути судові витрати безпосередньо з відповідача на користь експерта або спеціалізованої експертної установи. 40

На нашу думку, правило про покладення витрат з проведення експертизи на сторону, яка заявила відповідне клопотання, не є імперативним. Суд може покласти ці витрати й на іншу сторону, якщо вона сама про це просить, з цим погоджується, або якщо сторони домовилися про конкретний порядок оплати експертизи (наприклад, порівну). Це може бути пов’язано із неплатоспроможністю сторони, яка заявляє відповідне клопотання; намаганням запобігти затягуванню розгляду справи цією стороною (умисна несплата) та іншими обставинами.

У коментованій нормі не передбачено, як саме вносять кошти на оплату експертизи: на рахунок суду чи експертної установи. Вважаємо, що ці кошти можуть вноситися безпосередньо на рахунок експертної установи на підставі виставленого нею рахунку, адже суд, призначаючи експертизу, не може визначити її вартість.

Сторонам виставляються окремі рахунки на оплату. Слід звернути увагу, що строк оплати витрат на проведення експертизи встановлюється судом. Оскільки, призначаючи експертизу, суд не може точно знати, коли буде визначена вартість експертизи та виставлено рахунки на її оплату, строк оплати доцільно визначати не конкретною календарною датою, а певною кількістю днів після одержання рахунку. Строк оплати встановлюється ухвалою суду.

Законом передбачено лише один можливий наслідок несплати вартості експертизи у встановлений строк — скасування ухвали. При цьому не допускається стягнення зі сторони вартості експертизи, або покладення обов’язку з її оплати на іншу сторону, або проведення експертизи з наступним стягненням її вартості. Разом з тим, за клопотанням сторони або іншої особи, на підставі ст. 73 ЦПК суд вправі продовжити строк оплати експертизи у разі його пропуску з поважних причин.

Суд не контролює своєчасність та повноту оплати експертизи. Про несплату він дізнається, як правило, від експертної установи, яка повертає без виконання матеріали, що надавалися для експертизи. Після повернення матеріалів суд ухвалою відновлює провадження, якщо воно зупинялося, і лише потім скасовує ухвалу про призначення судової експертизи. Якщо без з’ясування питань, що ставилися експерту, вирішення справи не можливе, і вони не можуть бути встановлені іншими засобами доказування, замість скасування ухвали суд може покласти її оплату на іншу сторону за її згодою.

3. Відповідно до коментованої статті до складу судових витрат включаються:

1) витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів;

2) витрати, пов’язані із найманням ними житла;

3) добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту);

4) компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам.

Витрати, зазначені у п. 1 — 3, несуть сторони, зацікавлені в участі у справі свідка, перекладача, спеціаліста або експерта. Компенсація сплачується стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Фактично, у коментованій статті встановлено правило розподілу витрат за результатами розгляду справи, а не порядок їх авансування. Іншими словами, законом не передбачено обов’язку сторони щодо сплати компенсації втраченого заробітку чи за відрив від звичайних занять свідку, спеціалісту, перекладачу або експерту під час розгляду справи.

Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

5. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статья 86 ГПК РФ. Заключение эксперта (действующая редакция)

1. Эксперт дает заключение в письменной форме.

2. Заключение эксперта должно содержать подробное описание проведенного исследования, сделанные в результате его выводы и ответы на поставленные судом вопросы. В случае, если эксперт при проведении экспертизы установит имеющие значение для рассмотрения и разрешения дела обстоятельства, по поводу которых ему не были поставлены вопросы, он вправе включить выводы об этих обстоятельствах в свое заключение.

3. Заключение эксперта для суда необязательно и оценивается судом по правилам, установленным в статье 67 настоящего Кодекса. Несогласие суда с заключением должно быть мотивировано в решении или определении суда.

4. На время проведения экспертизы производство по делу может быть приостановлено.

  • URL
  • HTML
  • BB-код
  • Текст

Комментарий к ст. 86 ГПК РФ

1. Имеющиеся в деле справки, акты, заключения, и иные формы фиксации результатов ведомственного или другого исследования, полученные по запросу органов предварительного следствия или суда, не могут рассматриваться как заключение эксперта и служить основанием к отказу в проведении судебной экспертизы. Это письменные доказательства.

2. Заключение же эксперта — это составленный должным образом экспертом в связи с вынесенным судом или судьей определением о назначении экспертизы (эксперта) письменный документ, в котором эксперт излагает ход проведенного исследования и свои суждения (вероятного или категоричного характера) по вопросам, выходящим за пределы тех, которые принято считать общеизвестными для судей, обычно — требующим специальных познаний в науке, технике, искусстве или ремесле.

3. Заключение эксперта от всех других доказательств отличается следующими признаками:

1) заключение эксперта может быть составлено лишь в связи с его назначением посредством специально вынесенного определения;

2) производит и оформляет результаты процессуального действия не секретарь судебного заседания и не судья, а иной субъект — лицо, которое обладает знаниями, выходящими за пределы тех, которые принято считать общеизвестными для судей; обычно — в области науки, техники, искусства или ремесла;

3) в заключении эксперта могут фиксироваться результаты опытных действий.

4. Заключение эксперта является в соответствии с законом одним из видов доказательства и дается на основании произведенных исследований.

5. По делу может быть назначена комплексная экспертиза. Комплексная экспертиза представляет собой проведение ряда исследований, осуществляемых несколькими экспертами на основе использования разных специальных познаний.

6. Результат проведения комплексной экспертизы может быть оформлен совместным экспертным заключением. В заключении экспертов должно быть указано, какие исследования провел каждый эксперт, какие факты он лично установил и к каким выводам пришел. Каждый эксперт вправе подписать общее заключение либо ту часть его, которая отражает ход и результаты проведенных им лично исследований. Если основанием окончательного вывода являются факты, установленные другим экспертом, то об этом также должно быть указано в заключении.

7. Требования закона о том, что эксперт дает заключение от своего имени на основании исследований, проведенных им в соответствии с его специальными знаниями, и несет за данное им заключение ответственность, полностью распространяется на лиц, участвовавших в производстве комплексной экспертизы.

8. Заключение эксперта не будет иметь юридической силы, если в нем или протоколе судебного заседания не отражен факт соблюдения требований ст. 171 ГПК РФ, а именно, что эксперту разъяснены его права и обязанности и главное он предупрежден об ответственности за отказ или уклонение от дачи заключения или за дачу заведомо ложного заключения по ст. 307 УК.

9. Заключение аудитора (аудиторской фирмы) по результатам проверки, проведенной по поручению государственных органов, по своему доказательственному значению приравнивается к заключению экспертизы, назначенной в соответствии с процессуальным законодательством.

10. При оценке выводов эксперта должны учитываться его квалификация, а также были ли представлены эксперту достаточные материалы и надлежащие объекты исследования.

11. Заключение эксперта не имеет заранее установленной силы, не обладает преимуществом перед иными доказательствами и, как все иные доказательства, оценивается по общим правилам в совокупности с другими доказательствами. Игнорирование этого правила, некритическое отношение к фактическим данным, содержащимся в заключении эксперта, может привести к принятию незаконного решения по делу.

12. На общих основаниях подлежит оценке и заключение эксперта, подготовленное с использованием материалов, полученных с помощью электронно-вычислительной техники.

13. При исследовании заключения эксперта суду следует проверять его соответствие вопросам, поставленным перед экспертом, полноту и обоснованность содержащихся в нем выводов.

14. Суд не должен ограничиваться лишь ссылкой в решении на заключение эксперта, а обязан указать, какие факты, имеющие значение для дела, подтверждаются этим заключением. Вывод суда о несогласии с заключением эксперта должен быть убедительно мотивирован в решении по делу.

15. Вывод эксперта об обстоятельствах, способствовавших совершению преступления или другого правонарушения, подлежит оценке в соответствии со ст. 67 ГПК РФ и при наличии к тому оснований учитывается судом при вынесении частного определения (постановления).

16. См. также комментарий к ст. ст. 18, 67, 79, 82, 84, 150, 196 ГПК РФ.

Стаття 86. Винесення ухвали та її зміст

Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Ухвала господарського суду має містити:

1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок з розглянутого питання;

5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Господарський процесуальний кодекс України (ГПКУ) 2018

Господарський процесуальний кодекс України в останній чинній редакції від 28 серпня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції кодексу відсутні.

Ви можете порівняти редакції даного кодексу, вибравши дати вступу редакцій в силу і натиснути на кнопку «Порівняти». Всі останні зміни та доповнення відкриються перед Вами як на долоні.

ГПКУ був принятий у новій редакції. Структура кодексу кардинально змінилась, а його об’єм значно збільшився.

Це новий кодекс з новою структурою статей

Господарський процесуальний кодекс України – нормативно-правий кодифікований акт, який вважається основним джерелом судочинства у господарських справах та справах про банкрутство. Це один із найстаріших кодексів України, він був прийнятий Верховною Радою 6 листопада 1991 року, а чинності набрав 1 березня 1992 року. До 2001 цей нормативний акт називався арбітражним процесуальним кодексом України. Господарський процесуальний кодекс складається з 15 розділів.

В ГПК вказано, що до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх прав можуть звернутися установи, підприємства, організації, інші підприємства (включаючи іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та набули в законному порядку статусу суб’єкта підприємницької діяльності. В деяких випадках до господарського суду можуть звертатись фізичні особи, державні та інші органи, що не суб’єктами підприємницької діяльності. Угоди, які забороняють звертатись до господарського суду, вважаються недійсними. У Господарському процесуальному кодексі визначено, що позови до господарського суду можуть подавати підприємства, організації, державні та інші органи, прокурор, Рахункова палата та інші. Справи щодо банкрутства можуть порушуватись за письмовою заявою кредитора (кредиторів) або боржника.

Юрист-UA.Net постійно стежить за актуалізацією кодексів та законів.

Так, наприклад, Господарський процесуальний кодекс України не має на даний момент ніяких нових запланованих редакційий.

Шансів знайти новішу чинну редакцію — немає.

Ч 3 ст 86 гпк

Приобрети журнал — получи консультацию экспертов

Довідкова таблиця процесуальних норм законодавства щодо судових експертиз та експертних досліджень

Інструкція
№ 53/5
від 08.10.1998

ч. 3, 4, 6, 7, 9 ст. 66

ч. 2 ст.ст. 185 3 , 185 4

п. 2, 7 ч. 3 ст. 69,

п. 2 ч. 3 ст.ст. 69,

ст. 327 – прибуття / неприбуття,

ст. 356 – допит у суді

ст.ст. 118, 122, 124–126

ст.ст. 87, 92, 94–98

Права керівника інституту

пп. 1.2.10, п.п. 1.10, 4.1 та ін.

ухвала – всі питання,

ст. 144 – ухвала суду про призначення експертизи

постанова
по справі

Проведення експертизи та висновок експерта

психолого-психіатрична і психологічна експертиза неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого

п.п. 4.5–4.8, 4.10, 4.18

Додаткова
і повторна
експертиза

Дослідження висновку
експерта

ч. 4, 5 ст. 82, 148

ч. 5, 6 ст.ст. 42, 43

Повідомлення про неможливість

КПК – Кримінальний процесуальний кодекс України

ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс України

ГПК – Господарський процесуальний кодекс України

КАС – Кодекс адміністративного судочинства України

КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

ЗУ «Про В.П.» – Закон України «Про виконавче провадження»

ЗУ «Про С.Е.» – Закон України «Про судову експертизу»

Інструкція № 53/5 від 08.10.1998 р. – Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень

Додати коментар

Что для Вас криптовалюта?

29 августа вступила в силу законодательная норма о начислении штрафов-компенсаций за несвоевременную выплату алиментов (от 20 до 50%). Компенсации будут перечисляться детям

Використання будь-яких матеріалів, опублікованих на сайті, дозволяється лише за умови отримання письмової згоди редакції часопису «Незалежний АУДИТОР».

Для інтернет-видань можливе використання матеріалів сайту за умови прямого, відкритого посилання на сайт n-auditor.com.ua, яке зазначається в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу.

Редакція не несе відповідальності за зміст і характер інформації, яку розміщують користувачі ресурсу в блогах та коментарях.

Copyright © Часопис «Незалежний АУДИТОР». Всі права захищено.